7 основних правил виховання 

щасливих та успішних дітей

До п’яти років – ставтеся до своєї дитини як до правителя (з повагою), з 5 до 15 – як до солдата (чітко встановлюючи рамки, режим і правила), а з 15 років – тільки як до друга (як до рівного собі). 

Стародавня східна мудрість

Правило №1. Дитина – це індивідуальність

Дитина – самостійна, окрема від нас істота, вона повинна і хоче прожити власне життя. Дуже важливо усвідомити, що наша дитина – не частина нас, а самостійна істота, яка має право, можливості і здатності приймати рішення і здійснювати вибір.

Правило №2. Зростати разом з дитиною

Людина не народжується на світ професіоналом ні в одній області, в тому числі і в професії батьків. Тому істинно хороші батьки ростуть і змінюються разом з дитиною, надаючи їй стільки свободи і турботи, скільки необхідно в певний період розвитку. Передати відповідальність дитині за її життя, вирішення і вибір відповідно цьому етапу розвитку – найважливіше завдання, яке стоїть перед батьками.

Правило №3. Безумовне прийняття

У перші роки життя батьківське оточення є для дитини своєрідною моделлю світу, і то, наскільки комфортно, тепло і безпечно малюкові в родині, визначає те, яким в майбутньому виявиться ставлення до реального світу, більш складного, жорсткого і мінливого. Емоційне благополуччя, позитивне ставлення до себе і світу в цілому у дитини, а потім і дорослої людини, в значній мірі залежить від прийняття її батьками.

Правило №4. Встановлюйте норми і межі

Батьки – саме ті люди, які першими починають позначати малюкові межі дозволеного і забороненого, прийнятного і неприпустимого.

Виставлення дитині кордонів і норм допустимої поведінки необхідно в першу чергу для неї самої. Це допомагає дитині структурувати картину світу, орієнтуватися в ньому, робить оточення більш стабільним і передбачуваним, а значить, більш безпечним. Дитина, якій не відомі правила і норми, втрачається від невизначеності, відчуває себе покинутою, не відчуває комфорту і безпеки, ну а далі сама починає встановлювати межу дозволеного і допустимого.

Але як правильно обмежувати:

Кожен раз зважити принциповість і важливість того, що саме ми не дозволяємо, що забороняємо, на що реагуємо негативно.

З самого раннього віку варто пояснювати і аргументувати дитині, чому саме це можна або чому саме та чи інша поведінка є поганою або шкідливою.

Покараний або засуджений, може бути вчинок, але не особистість в цілому.

Покарання не повинно бути «поганим», а має бути позбавленням «хорошого».

Ніколи не варто принижувати дитину – фізично або словами.
Не можна пропускати або надовго відкладати покарання. Воно повинно слідувати відразу за порушенням правил, за грубою або неввічливою поведінкою.

Правило. №5 Тільки не лебідь, рак і щука …

Принципове значення для виховання будь-якої дитини має послідовність дій, санкцій, заохочень і покарань.

Мінливість в діях, санкції, заохочення і покарання. Дуже погано, якщо наш настрій впливає на те, що сьогодні ми дозволили дитині що-небудь, що вчора заборонили, тому що змінився наш настрій. Роблячи таким чином, ми руйнуємо і без того нестійку і гнучку картину світу дитини.

Відсутність для дитини єдиної моделі виховання в сім’ї. Розбіжності з приводу виховання і реакцій на поведінку дитини у різних членів сім’ї – явище поширене. Але варто пам’ятати, як заповідь і непорушне правило: дитина не повинна знати про ці розбіжності.

Правило №6. Станьте позитивним прикладом для дитини

У ранньому віці дитина засвоює значну частину соціального досвіду, наслідуючи батьків. Наслідування передбачає неусвідомлене копіювання тих моделей поведінки, які має малюк перед очима. Так що не варто дивуватися, якщо дитина чує наші правильні і хороші слова, а веде себе так, як Вам зовсім не хочеться. Зупиніться і озирніться.

Правило №7. Правильно спілкуйтеся з дитиною

Саме дитинство є визначальним періодом для формування особистості Вашої дитини. Тому, завжди використовуйте наступні правила спілкування з нею:

1.Частіше проводьте час з дитиною, але займаючись спільною діяльністю, використовуйте формулу: «Разом, але не замість!»

2. Не забувайте відзначати будь-які успіхи дитини, нехай мінімальні, нехай само собою зрозумілі для нас, дорослих. Заохочувати варто саме реальні результати, звичайно, враховуючи вікові можливості.

3. Размовляючи з дитиною, будьте завжди доброзичливі, використовуйте привітні фрази.

4. Необхідне вміння, якому можна і потрібно вчитися, вміння чути власну дитину. Саме чути, а не просто слухати. Використовуйте «активне слухання».

5.Розмовляйте з дитиною «обличчям до обличчя» на рівні очей! Інакше дитина сприймає Вас з позиції «зверху вниз» і відчуває тиск.

6. Частіше кажіть про свої почуття дитині. Вона повинна чути, що її люблять, приймають і підтримують!

7. Обіймайте і гладьте свою дитину не менше 5 разів на день!

УСПІХІВ ВАМ!!!

Як говорити з дитиною,

 яка втомилась від карантину. 

8 порад від психологів

Карантин створює нові умови побуту та може негативно вплинути на емоційне самопочуття. 
Особливо нестерпним цей період може видатися для дітей, які не звикли сидіти у чотирьох стінах. 
З часом дитина почне запитувати, коли карантин закінчиться. 
Батькам важливо правильно відповісти дитині, щоб не нашкодити її емоційному здоров'ю та заспокоїти. 
Huffpost пропонує кілька порад від психологів, як впоратися із цим завданням.

Будьте чесними зі своїми дітьми

Дайте дитині ясну та чесну відповідь, зважаючи на її вік, рівень розвитку та особливості темпераменту. 

Не потрібно повідомляти малим дітям всі сумні деталі, але варто дати загальні пояснення.

Розкажіть, що люди сильно хворіють, лікарі намагаються їх врятувати. 

Також корисно нагадати дітям, що вчені та урядовці працюють дуже старанно і роблять все можливе, щоб знайти рішення.

"Найголовніше – бути чесним. Ми не знаємо, що станеться, як довго це триватиме або яким буде життя, коли все це закінчиться. 

Поясніть своїй дитині, що, хоча ви не можете назвати їм точну дату, ви регулярно перевіряєте новини та повідомляєте їм, як тільки дізнаєтеся якісь деталі", – рекомендує Женеві фон Лоб, психолог і автор книги "Щасливі батьки, щаслива дитина". 

Під час розмови з дитиною намагайтеся уникати висловлювань типу  "скоро це закінчиться" або "я не знаю". 

Поясніть дитині, що є речі, які залишаються невизначеними.

Водночас поділіться з ними активними кроками, які ваша сім'я, місто або влада роблять, щоб залишатися в безпеці і підтримувати прогрес.

Не уникайте розмов про коронавірус та карантин

Якщо ви досі не пояснили дитині, що відбувається, обов'язково почніть обговорення.

Найперше запитайте дітей, що вони вже знають про ситуацію з коронавірусом, а потім поділіться фактами і виправте дезінформацію.

"Діти знають, що щось відбувається, але якщо батьки не хочуть говорити про це, вони почнуть хвилюватися.

Малеча почне припускати, що все страшніше, ніж є насправді. 

Тому вони можуть пригнічувати свої думки і почуття через страх засмутити батьків", – пояснює Робін Гурвич, психолог і професор психіатрії університету Дюка.

Якщо батьки показують, що вони хочуть говорити на складні теми, такі як пандемія, це дає дітям можливість відчувати себе комфортно.

Згодом це підштовхне дитину звернутися до вас, коли вони зіштовхнуться з іншими труднощами.

Наприклад, знущаннями, стресом, проблемами у дружбі, тиском з боку однолітків і тому подібне. 

Обговорюйте з дітьми свої почуття

Ще один спосіб закласти основу для відкритого спілкування – це пояснити дітям, що ви розумієте, що вони відчувають і поговорити про це.

Запропонуйте їм поділитися своїми емоціями, запитавши, що вони думають про ситуацію і як себе почувають. 

Розкажіть, що ви теж іноді відчуваєте злість страх чи сум – поясніть, як справляєтеся з цими емоціями.  

"Якщо ваша дитина ставить багато питань, наприклад, "коли знову почнеться навчання" або "коли можна відвідати бабусю і дідуся", можливо, у неї є певні побоювання і страхи.

Найголовніше – підтвердити всі їхні почуття і визнати, що ви не можете зараз дати точні відповіді стосовно термінів", – рекомендує психолог Лоб. 

Акцентуйте увагу на безпеці та захисті

Дітям важливо чути, що вони в безпеці  та розуміти, хто про них потурбується у важкий час. 

Експерт з розвитку дітей Деніз Деніелс рекомендує вживати у розмові такі формулювання: "Ми любимо і дбаємо про тебе. Завжди будемо робити все можливе, щоб захистити, забезпечити безпеку і здоров'я".

Якщо дитина цікавиться, коли закінчиться карантин – важливо підкреслити її безпеку.

"Спілкуючись з дітьми молодшого віку, ваша відповідь повинна бути дуже твердою і впевненою. Навіть якщо у вас її немає. 

Розмовляючи зі старшими дітьми, продовжуйте цю сильну і безпечну ідею, але додайте, як вони можуть бути частиною рішення і допомогти", – зазначає експерт.

Сконцентруйтеся на теперішньому, а не майбутньому

Спонукайте дітей сприймати кожен день таким, як він є, не зациключись на майбутньому. 

Нагадайте дітям про недавні забави, які у вас були в родині за час карантину, щоб показати переваги життя в даний момент і плюси подібного досвіду.

Психотерапевт Ноэль Макдермотт рекомендує батькам розвивати здорові звички, що стосуються вправ, їжі, рутинних занять, навчання, творчості, відпочинку, групових дискусій і багато чого іншого.

Ці методи можуть допомогти впоратися з тривогою і депресією, змушуючи відчувати задоволення в даний момент. 

Крім того, вони зменшують бажання зосереджуватись на майбутньому або минулому.

Окресліть межі відповідальності дитини 

Зосередження на теперішньому – хороший спосіб нагадати дітям про речі, які знаходяться під їх контролем. 

Нагадайте їм, що вони повинні мити руки, допомагати у хатніх справах.  

Також корисно обговорити дії, які вони можуть зробити, щоб допомогти іншим.

Батьки можуть нагадувати своїм дітям, що всі дотримуються дистанці,  щоб забезпечити безпеку своїх сімей і захистити лікарні від перевантаження. 

Також варто відзначити, що ізоляція закінчиться швидше, якщо кожен виконає свою роль.

Дітям також може бути корисно скласти список того, що вони хотіли б зробити в майбутньому, коли карантин закінчиться. 

Пообіцяйте дітям інформувати їх самостійно

Повідомте своїй дитині, що ви повідомите, коли отримаєте інформацію про повернення в школу або про інші заходи.

Повідомлення, які розповсюджують ЗМІ, можуть бути тривожними і недоречними з точки зору розвитку.

Обов'язково повідомте їм, що ви регулярно перевіряєте оновлення новин та ділитеся тим, що дізналися. 

Розкажіть про свої надійних джерела інформації, таких як CDC, ВООЗ та місцеві установи охорони здоров'я.

"Я великий прихильник щотижневих сімейних зустрічей, коли батьки можуть надавати актуальну інформацію та відповідати на запитання.

Це було б прекрасним часом для ознайомлення з правилами техніки безпеки вашої родини", – рекомендує психолог Деніз Деніелс.
Залишайтеся позитивними 

Сила позитиву не може бути переоцінена в такі часи.

Особливо це може допомогти дітям розвинути здорове мислення.

"Говоріть спокійним і зібраним голосом. 

Ваш тон повинен передати, що ви впевнені, що все буде добре!"– зазначає Деніелс. 

Одним з позитивних моментів, яким ви можете поділитися, є те, що в результаті карантин закінчиться.

"Запевніть їх, що це тимчасова ситуація, яка не буде тривати вічно, і згодом всі повернуться до нормального життя", – сказав лікар Лоб.

7 простих правил, як виховати дитину, щоб не було потреби на неї кричати

Домашнє виховання – це індивідуальний підхід кожного з батьків до своєї дитини. Більшість застосовує ті правила, якими користувалися минулі покоління.

На жаль, крики, залякування і тілесні покарання ведуть до незворотних наслідків в психіці чада. Але як не зірватися, коли дитя поводиться по-хамськи і сперечається? Здається, неможливо. Тому постарайтеся виховати дитину так, щоб у вас не було потреби на неї зриватися. При правильному підході вона не просто подасть вам склянку води в старості, а зробить щось більше…

1. Не кричіть на дитину

«Кращий спосіб зробити дитину хорошою – зробити її щасливою», – говорив Антуан де Сент-Екзюпері. Малюк, на якого постійно лаються батьки, відчуває себе нещасним. Ви вихлюпуєте на нього негатив, який він згодом спроектує на вас. Або ж, навпаки, через лайку він стане «слухняним тихонею», який перетвориться в безвольного підлітка. Тому, якщо ви не хочете такого розвитку подій, навчіться розмовляти спокійно. У підсумку ви помітите, як змінюється поведінка дитини.

Якщо вам складно стримувати себе, розберіться, чому ви роздратовані і кричите. Можливо, це погана успішність в школі або відмова їсти кашу? Тому наступного разу морально підготуйте себе до такої ситуації і сплануйте розмову. А ще зверніть увагу на причини, подивившись в корінь проблеми. Двійка з математики – зменшіть навантаження з інших предметів і займіться нею. Не їсть кашу – а ви самі її пробували? Якщо так, тоді приготуйте страву за новим рецептом. Гречка, яка приправлена ​​тільки сіллю і маслом, – не найкращий варіант для сучасної дитини. Є стільки цікавих ідей.

2. Хваліть дитину

Психологи кажуть, що дитину треба хвалити частіше, ніж лаяти. На жаль, привід буває складно знайти. Але ви спробуйте. Уявіть картину. Ви приходите зі зборів, сина вдома немає, постіль не застелена, уроки не зроблені, а він гуляє. Тут він з’являється і чекає, що ви знову почнете на нього кричати. А ви скажіть щось приємне, похваліть за успіхи в географії. Загалом, знайдіть за що. Потім попросіть сісти за уроки, тепер він зробить це без лайки. Ось і відпав привід кричати. Не бійтеся хвалити дитину, але і не потурайте її капризам.

3. Не завищуйте вимоги

Не варто очікувати від дитини занадто багато чого. Можливо, він не сильний в математиці, проте відмінно малює і пише вірші. Знайдіть те, що у нього виходить найкраще, потім це розвивайте. Не треба кричати, якщо він вчиться погано, можливо, він виросте геніальним художником. Розслабтеся і не змушуйте його стрибати вище голови.

4. Станьте прикладом для наслідування

Діти все повторюють за своїми батьками. Коли ви не караєте чадо, а показуєте йому на своєму прикладі, як долати труднощі, ви виховуєте цілеспрямовану дитину. Малюки, у яких авторитетні батьки, виростають більш впевненими в собі, допитливими і відкритими.

5. Подружись з дитиною

Дружба з дитиною – це значить, що чадо повинне знати, що в будь-яку секунду зможе до вас звернутися. В результаті від спілкування він отримає допомогу і пораду, а не осуд. Коли ви будете перебувати в досить близьких стосунках, вам самим не захочеться на нього підвищувати голос.

6. Присвячуйте йому свій час

Хоча б 15 хвилин в день приділяйте увагу дитині. У ці моменти робіть саме те, що малюк сам хоче. Почитайте книгу, подивіться його улюблений мультфільм в 15 раз або просто попийте чай і поговоріть. Якщо йому не буде вистачати уваги, він почне шукати її в інших людях і компаніях. На жаль, не завжди позитивних.

7. Полюбіть себе

Якщо ви самі по собі гармонійні, то не захочете зриватися на дітях. Часто батьки кричать через те, що втомилися і їм не вистачає часу. Вирішіть спочатку свої проблеми, а потім прийміться виховувати дитину. Якщо батько щасливий, він не буде кричати.

Потрібно не тільки вчитися не кричати на дитину, але і викорінити причину гніву. Виховуйте себе, зрозумійте, чому деякі події відбуваються в житті, і вже тоді підвищувати голос на малюка у вас не буде бажання і приводу.

ПРИТЧА ДЛЯ БАТЬКІВ ПРО ТЕ, ЩО ПОРАДИТИ ДИТИНІ, ЯКЩО В НЕЇ ТРУДНОЩІ

Прийшла дочка до батька і каже:
– Батько, я втомилася, у мене таке важке життя, я не бачу в ньому ніякого сенсу! У мене постійно труднощі і проблеми … Я весь час пливу проти течії .. У мене просто немає більше сил !!! … Що мені робити ???

Батько замість відповіді поставив на вогонь три однакові каструлі з водою, в одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав каву.

Через деякий час він вийняв з води моркву і яйце, і налив в чашку кави з третьої каструлі.
– Що змінилося? – Запитав він дівчину.

– Яйце і морква зварилися, а зерна кави розчинилися у воді. – Відповіла вона.

– Ні, дочка моя, це лише поверхневий погляд на речі.

Подивися – тверда морква, побувавши в окропі, стала м’якою. Крихке і рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих обставин – окропу.

Теж саме відбувається і з людьми – сильні зовні можуть розклеїтися і стати слабкими, тоді як крихкі і ніжні лише затвердіють і зміцніють.

– А кава? – Запитала дочка.

– О! Це найцікавіше! Кава повністю розчинилась в новому ворожому середовищі і змінила її – перетворивши окріп в чудовий ароматний напій.

Є особливі люди, які не змінюються під тиском обставин – вони самі змінюють обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасне, отримуючи користь і знання з будь-якої, навіть найбільш несприятливої ситуації.

Я хочу, щоб ти припинила вести себе як “морквина”, згадала про те, що ти людина, щастя якої – в її власних руках!

Будь як кава. Будь сильнішою за каву!
Міняй обставини, а не себе саму !!

Щоб емоційне вигорання вас 

не торкнулося ...

СЕКРЕТ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я

      В основі будь якого провалу лежать дії без плану, тому варто планувати роботу на папері (без викладення на папері план – це лише мрія). Якщо емоційне вигорання – це відсутність у житті позитивних емоцій, то їх (радість, щастя, захват) потрібно планувати заздалегідь разом з іншими обов’язковими справами.

     Багато хто так і робить, але іноді виникають непереможні обставини, які витісняють наші плани на задоволення «на потім» або зовсім їх відміняють. Щоб уникнути подібних випадків, пропоную знайти зображення гарного пергаментного свитку (або зробити його самим). Це буде ваша «Чарівна форма», в якій вам необхідно записати 3 речі, які ви зробите особисто для себе протягом 15 днів і людей, які вам у цьому допоможуть.

     Потім вам необхідно вдома чи на роботі повісити цей листок на видне місце, щоб пам’ятати і думати про Ваше рішення стосовно планів «на себе», а також проінформувати про свої плани людей, яких ви згадали у майбутніх подіях (вони повинні виступити гарантами того, що ці події звершаться, а не відкладуться «на потім», тому що у буде «підтримка»).

     Таким чином серед сірих буденних справ ви заплануєте для себе довгоочікувані події, які нададуть вам позитивних емоцій і енергії.

Чому так важливо, щоб діти лягали спати до 21:00. 

Це мають знати усі батьки!

Все своє дитинство ми чули фразу: «Дев’ята година. Дітям пора спати!»

Поступово звички змінюються, причому не тільки у дорослих, але і у дітей. Якщо раніше о 9 вечора ми вже лежали в ліжку, то сучасну дитину в цей час важко вмовити навіть одягти піжаму. Дитина повинна лягати спати рано. І не треба ніяких виправдань! Це необхідно тому, що гормон росту починає вироблятися в четвертій стадії сну, тобто приблизно в 00:30 годин, якщо лягти рівно о 21:00. Якщо дитина лягає спати дуже пізно, у неї залишається менше часу на вироблення цього гормону, що серйозно впливає на її ріст та загальний розвиток.

До того ж, згідно з результатами експериментів в цій області, діти з правильним режимом сну більш сконцентровані на уроках і краще запам’ятовують матеріал. Ще один значний плюс у тому, що діти з правильним режимом мають менший ризик розвитку хвороби Альцгеймера в дорослому стані, оскільки, за словами лікарів, є тільки дві речі, які уповільнюють цю хворобу: сон і фізичні вправи.

Стежити за звичками своєї дитини – завдання батьків. Ясна річ, що ви працюєте весь день і єдиний час, коли можна відпочити, припадає на вечір. Але не варто забувати, що діти переймають всі звички дорослих, тому в ваших інтересах простежити за режимом дитини. Адже це неодмінно позначиться на її майбутньому, як фізичному, так і психічному розвитку.

Як перебудувати звички і навчити дитину лягати спати раніше?

Ситуацію потрібно змінювати докорінно, тобто не тільки перевчати дитину лягати раніше, а і всім членам сім’ї слідувати цьому правилу. Якщо дитина чує голоси після відбою, бачить світло з-під щілинки дверей, то вона автоматично робить висновок, що ще неостаточний час відходу до сну.

• Читайте дитині перед сном. Так вона буде розуміти: якщо мама або тато читають їй книжку, значить, скоро пора лягати спати.
• Важливим фактором, який готує до сну, є тепле нічне освітлення в квартирі. На думку психологів, теплий жовтий колір розслабляє і допомагає приготуватися до переходу в світ снів.
• Відключайте і прибирайте всі свої гаджети на ніч. Постійно включаючи і перевіряючи свої пристрої посеред ночі, ви показуєте поганий приклад дітям, які можуть повторювати ваші шкідливі звички.
• Не варто забувати також про спорт. Діти, які тренуються протягом дня, засинають набагато швидше.

Не нехтуйте цими правилами. Звичка рано лягати в дитинстві дасть добрі плоди в майбутньому: з таких дітей сформуються впевнені, фізично і емоційно здорові дорослі люди.

 ГАРНИХ СНІВ

Чому в дитинстві так важливо слухати казки?

Виявляється, не всі батьки усвідомлюють значення казок для дітей. У Великій Британії 25 % нещодавно опитаних батьків заявили, що вони не читають казки дітям у віці до п’яти років, тому що вони нічого їх не вчать, учать поганого або просто занадто страшні.

Наприклад, одна із причин, через яку деякі батьки не читають своїм дітям казку «Три ведмеді», полягає в тому, що ця казка, на їхню думку, поволі вчить дітей того, що красти – це добре. Навряд чи. Швидше, трактувати закладений у ній зміст можна трохи інакше: не вдирайся в чужий дім, бо там може жити сім’я ведмедів. Або ж трактувати більш позитивним чином.

Далі у статті розглядаються причини, чому казки настільки важливі для прочитання в дитинстві.

«Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, читайте їм казки. Якщо ви хочете, щоб вони були ще розумніше, читайте їм більше казок» (Альберт Ейнштейн).

Значення казок

1. Казки вчать дітей долати труднощі. Ми вчимось у казкових персонажів навіть у дорослому віці. Казкові герої допомагають нам, тому що ми пов’язуємо їх перипетії з нашим власним життям, мріями, тривогами та розмірковуємо над тим, як би ми вчинили на їхньому місці. Казки допомагають дітям учитись розуміти це життя й орієнтуватись у ньому.

«Казки не розповідають дітям про існування драконів. Діти вже знають, що дракони існують. Казки розповідають дітям, що драконів можна перемогти» (Гілберт Кіт Честертон).

2. Казки розвивають емоційну стійкість. Казки розповідають про реальні проблеми, з якими зіштовхується практично кожна людина, і роблять це делікатно, за допомогою фантастичних сюжетів, в яких головний герой найчастіше торжествує (за винятком казок братів Грімм). Перебуваючи в безпечному середовищі рідної сім’ї, діти повинні усвідомити для себе, що погане може статися з кожним. Чому? Ніхто не застрахований від проблем – саме тому нам так необхідно розкривати потенціал наших дітей. По суті, є два варіанти: або ми допомагаємо їм накачати їх «емоційні м’язи», щоб вони могли використовувати їх у важкі часи, або ми постійно захищаємо дітей, роблячи їх настільки слабкими, що вони стають нездатними впоратись із будь-якою проблемою, що вимагає душевних сил.

3. За допомогою казок ми вивчаємо розмовну мову (культурну грамотність та правила). Ми зустрічаємо казки в різних парафразах і пантомімах, вони допомагають нам розуміти алегоричні вислови й делікатно висловлювати свою думку. Ми дихаємо ними. Ми знаємо їх.

4. Казки стирають міжкультурні кордони. У багатьох культурах є спільні для всіх казки, такі як, наприклад, «Попелюшка», що мають свій особливий культурний колорит. Ми читаємо різні версії й розуміємо, що для всіх нас характерна дуже важлива риса – необхідність набуття сенсу життя за допомогою певної історії та надії на перемогу добра над злом.

5. Казки вчать розуміти структуру розповіді. Казки вчать розуміти основи будь-якого оповідання – час і місце дії, персонажі й сюжет (зав’язка, кульмінація та розв’язка), а також розуміти різницю між художньою та науковою літературою. Коли дитина розуміє принципи розповіді, це розвиває її здатність передбачати й розуміти сенс інших оповідань, які вона читає.

6. Казки розвивають уяву дитини.

«Коли я аналізую себе та свої методи мислення, то доходжу висновку, що дар фантазії важить для мене більше, ніж будь-який талант до абстрактного, позитивного мислення» (Альберт Ейнштейн).

7. Казки дають можливість навчати дітей навичок критичного мислення. Можна просто ненавидіти диснеївську «Русалоньку». Дівчина, яка відмовляється заради хлопця від самого життя, навряд чи повинна стати прикладом для наслідування для дочок. Навіть оригінальна версія показує, на перший погляд, слабку жінку, яка гине заради чоловіка (принаймні, страждає від наслідків!).

Але… Це не означає, що треба забороняти дітям читати історії про русалку. Батьківська спроба захистити дитину не навчить її навичок критичного мислення. А розкриття інформації та розмова, спрямована в потрібне русло, неодмінно навчать!

8. Казки дають уроки. Використовуйте казки, щоб давати дитині уроки моральності. Що дитина може взяти з «Руслана й Людмили»? А з «Попелюшки» і «Кота в чоботях»?

Отже, чи бувають занадто страшні казки для дітей? Іноді.

Ви повинні враховувати вік і рівень розвитку дитини. Ми не читаємо дворічним дітям казку «Рапунцель» в оригіналі, де принц сліпий і закривавлений, тому що діти не зрозуміють її в будь-якому випадку. Використовуйте вашу батьківську логіку. Нехай діти також висловлюють свої власні судження – вони можуть розповісти вам, вважають вони цю казку занадто страшною чи ні.

Під час читання казок необхідно враховувати час дня. Можливо, деякі казки не варто читати на ніч. Що ж, читайте їх вдень!

​Не треба виключати казки з життя дитини лише тому, що деякі з них страшні або неполіткоректні. Завжди можна знайти адаптовані версії казок, які більше підійдуть саме вашій дитині та вашій родині.

Що ви самі думаєте про казки? Які з них ваші улюблені?

Хоча зараз ми вважаємо, що казки призначені для зовсім маленьких дітей, це відносно сучасний підхід. У традиціях усної творчості від чарівних історій отримували задоволення й дорослі, і діти, а літературні казки (більшість казок, добре відомих сьогодні) аж до ХІХ століття публікувались переважно для дорослих читачів.

10 причин обіймати своїх дітей частіше

Доведено, що дитина, яку в родині часто обіймають, пригортають до себе і цілують, менше хворіє, має міцний імунітет, виглядає більш щасливішою та стійкою до стресових подій в її житті. І це неспроста, адже під час таких обіймів в людині виділяється так званий «гормон довіри» (окситоцин) — він в тілі людини зміцнює відчуття безпеки (захищеності) і довіри до оточуючих. І навіть щоденні, короткотривалі обійми в родині перед тим, як дитина іде до школи, чи садочка, роблять ваші взаємини з дитиною більш міцнішими і надають їй і вам гарного настрою на цілий день.

А коли ви впродовж дня до двадцяти разів обіймете свою дитину, це зміцнить її імунітет і ваша дитина не лише буде менше хворіти, але й буде досягати кращих результатів у навчанні.

10 причин чому корисно обійматися:

1. Обійми роблять нас щасливими! Коли ми обіймаємо іншу людину, наші залози в організмі вивільняють відомий вже нам гормон, а він, згідно з науковими дослідженнями, пов’язаний зі «щастям».

2. Обійми лікують від стресу! Знову ж таки, щирі обійми, збільшуючи рівень «гормону щастя», знижують рівень «гормону кортизолу» в організмі. А всі ви знаєте, що високий рівень «гормону кортизолу» призводить до надлишкової ваги і навіть такої хвороби, як діабет.

3. Діти потребують обіймів стільки ж, скільки води та їжі! На думку дослідників Гарвардського університету обійми нормалізують всі фізіологічні процеси в організмі дитини, які необхідні для її розвитку. 

4. Обійми роблять учнів успішними у навчанні! Діти, які отримують підтримку від оточуючих, краще навчаються і стають добрими та чуйними в класі.

5. Обійми покращують будь-яку гру! Вчені Каліфорнійського університету Берклі (англ. University of California, Berkeley) довели, що чим більше між членами команд обіймів один з одним, тим більше шансів у команди на перемогу. 

6. Коли багато обіймів в родини, всі менше хворіють! Фізіологи встановили, що обійми стимулюють вилочкову залозу, а вилочкова залоза є центральним органом імунної системи організму, що в свою чергу регулює вироблення лейкоцитів, які підтримують наше здоров’я.

7. Обійми найкращі допоміжні ліки від хвороб! Дослідники з Університету Ка́рнеги — Ме́ллона (англ. Carnegie Mellon University; CMU) довели, що люди, які під час хвороби отримували більше обіймів, мали менш виражені симптоми цих хвороб і швидше одужували.

8. Обняте серце — це здорове серце! Дослідження Університету Північної Кароліни показали, що щирі обійми спонукають до більшого приливу крові серця, що допомагає знизити частоту серцевих скорочень.

9. Закохана пара, яка часто обіймається — це щаслива пара! Закохані, які відчувають любов своїх партнерів через фізичну прихильність, мають більш високий рівень вже відомого нам «гормону щастя», а тому більше довіряють один одному, а від так — є найщасливішими.

10. Просто, не вимовляючи ні слова, обійми! Нехай хтось знає, що ти дбаєш про нього. За словами Дачера Келтнера, професора психології Каліфорнійського університету, ми ототожнюємо любов з простим людським дотиком. Уявіть собі, скільки любові може бути від великої кількості обіймів. 

Отож, давайте більше обійматися!